Словник української мови в 11 томах

несамохідний

НЕСАМОХІ́ДНИЙ, а, е. Який не може рухатися власним ходом, автоматично.

Щодоби до причалів [Київського порту] швартуються і вирушають в рейс десятки самохідних і несамохідних суден (Рад. Укр., 8. IX, 1961, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. несамохідний — несамохі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. несамохідний — -а, -е. Який не може рухатися власним ходом, автоматично.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несамохідний — НЕСАМОХІ́ДНИЙ, а, е. Який не може рухатися власним ходом, автоматично. Щодоби до причалів [Київського порту] швартуються і вирушають в рейс десятки самохідних і несамохідних суден (з газ.).  Словник української мови у 20 томах