несамохідний
НЕСАМОХІ́ДНИЙ, а, е. Який не може рухатися власним ходом, автоматично.
Щодоби до причалів [Київського порту] швартуються і вирушають в рейс десятки самохідних і несамохідних суден (Рад. Укр., 8. IX, 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)