несказаний
НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений.
Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (Коцюб., II, 1955, 274);
Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте, Одмовте за несказаний порив! (Рильський, І, 1960, 194);
Стільки ще пісень, ще стільки слів несказаних у серці (Сос., Поезії, 1950, 290).
Словник української мови (СУМ-11)