несказаний
НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е.
Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений.
Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (М. Коцюбинський);
Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте, Одмовте за несказаний порив! (М. Рильський);
Стільки ще пісень, ще стільки слів несказаних у серці (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)