несталий

НЕСТА́ЛИЙ, а, е.

1. Який часто змінюється; непостійний, нестійкий.

Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 37);

Світова капіталістична економіка лишається хиткою і несталою (Деклар. наради.., 1957, 7);

В роки з несталими зимами виноградники часто терплять від низької температури і особливо від різких коливань її (Хлібороб Укр., 10, 1963, 32).

2. перен. Який часто змінює свої погляди, звички (про людину).

— Се чоловік неспокійний і несталий, натура бунтівнича (Фр., VIII, 1952, 59);

Дмитро Барабаш. Це не палкий і несталий Бородавка. Це — сталева людина, яку можна вбити, але не привернути на свій бік (Тулуб, Людолови, І, 1957, 478);

// Який виражає нетвердість, нестійкість і т. ін.

В кого серце ненадійне, Погляди несталі, Той на серце не надіне Обручі із сталі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 21).

Значення в інших словниках

1. несталий — неста́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несталий — Непостійний, змінний, нестабільний; (у поглядах) нестійкий, хи|с|ткий; (настрій) мінливий; (- вдачу) настроєвий; З. П. неусталений, нетривкий.  Словник синонімів Караванського
3. несталий — -а, -е. 1》 Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. 2》 перен. Який часто змінює свої погляди, звички (про людину). || Який виражає нетвердість, нестійкість і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несталий — НЕСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О.  Словник української мови у 20 томах
5. несталий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. несталий — Неста́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. несталий — Несталий, -а, -е Непостоянный, измѣнчивый.  Словник української мови Грінченка