несталий

МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, наче пропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти (серце) і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони (очі) й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). — Пор. 2. рухли́вий.

НЕПОСТІ́ЙНИЙ (який часто змінює свої звички, погляди, настрій і т. ін.), НЕСТА́ЛИЙ, НЕВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (який не має душевної рівноваги, впадає в крайнощі). Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то нове якесь захоплення (О. Донченко); — Се чоловік неспокійний і несталий, натура бунтівнича (І. Франко); Мої сини — як зима і весна. Старший — меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший — неврівноважений, як весняна повінь (Ю. Яновський); — Ти пробач.., Я з тобою і нерівний, і розкиданий (В. Еллан). — Пор. 2. нестійки́й.

Значення в інших словниках

1. несталий — неста́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несталий — Непостійний, змінний, нестабільний; (у поглядах) нестійкий, хи|с|ткий; (настрій) мінливий; (- вдачу) настроєвий; З. П. неусталений, нетривкий.  Словник синонімів Караванського
3. несталий — -а, -е. 1》 Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. 2》 перен. Який часто змінює свої погляди, звички (про людину). || Який виражає нетвердість, нестійкість і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несталий — НЕСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О.  Словник української мови у 20 томах
5. несталий — Неста́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. несталий — НЕСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який часто змінюється; непостійний, нестійкий. Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
7. несталий — Несталий, -а, -е Непостоянный, измѣнчивый.  Словник української мови Грінченка