нестійкість
НЕСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до нестійки́й.
Теоретична фізика показала, що елементи з номерами більшими, ніж 137, існувати не можуть: їх атоми через нестійкість ядер миттю руйнуватимуться (Наука.., 8, 1963, 28);
Клявся [Паламарчик], що виявив хвилинну слабість, яка призвела до класової нестійкості, і просив комуністів врахувати його минулі революційні заслуги (Речм., Весн. грози, 1961, 219).
Словник української мови (СУМ-11)