неугавно

НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО. Присл. до неуга́вний, невга́вний 2.

Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Мирний, IV, 1955, 112);

Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (Коп., Сон. ранок, 1951, 177);

Він одягся і вибіг до дверей. Знадвору хтось настирливо та невгавно тарабанив (Епік, Тв., 1958, 157).

Значення в інших словниках

1. неугавно — неуга́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неугавно — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
3. неугавно — невгавно. Присл. до неугавний, невгавний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неугавно — НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО. Присл. до неуга́вний, невга́вний 2. Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Панас Мирний); Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (О.  Словник української мови у 20 томах