неухильно
НЕУХИ́ЛЬНО. Присл. до неухи́льний.
Директор особливо уважно слідкував за тим, щоб всі обіцянки, дані на зборах, виконувалися неухильно (Собко, Запорука.., 1952, 225);
Починаючи від 1878 року, Іван Франко неухильно іде по стопах Шевченка, який закликав гострити сокиру на царів (Тич., III, 1957, 167).
Словник української мови (СУМ-11)