неухильно
НЕУХИ́ЛЬНО.
Присл. до неухи́льний.
Директор особливо уважно слідкував за тим, щоб всі обіцянки, дані на зборах, виконувалися неухильно (В. Собко);
Починаючи від 1878 року, Іван Франко неухильно іде по стопах Шевченка, який закликав гострити сокиру на царів (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)