нечувано
НЕЧУ́ВАНО. Присл. до нечу́ваний.
Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (Рильський, І, 1956, 182);
Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117).
Словник української мови (СУМ-11)