нокання

НО́КАННЯ, я, с. Дія за знач. но́кати.

Лише для порядку нокав [дядько] на коней, які й не збирались реагувати на те нокання (Збан., Сеспель, 1961, 267).

Значення в інших словниках

1. нокання — но́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нокання — -я, с. Дія за знач. нокати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нокання — НО́КАННЯ, я, с. Дія за знач. но́кати. Лише для порядку нокав [дядько] на коней, які й не збирались реагувати на те нокання (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах