Словник української мови в 11 томах

нудяр

НУДЯ́Р, а́, ч., розм., рідко. Те саме, то нудьга́р.

— Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль (Фр., IV, 1950, 255);

Коли Чумак показував йому село, він [Сім’ячко] видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (Речм., Весн. грози, 1961, 473).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нудяр — нудя́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. нудяр — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що нудьгар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нудяр — НУДЯ́Р, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що нудьга́р. – Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль (І. Франко); Коли Чумак показував йому село, він [Сім'ячко] видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
  4. нудяр — ну́дяр → нудзяж  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. нудяр — ЗАНУ́ДА розм. (про нудну, набридливу людину), НУДЬГА́ розм., НУДЬГА́Р розм., НУДЯ́Р рідко. — Ти встанеш сьогодні чи ні? — розгнівався Сергій і затормошив Дениса за плече. — Яка це зануда штовхається?...  Словник синонімів української мови