нудяр
НУДЯ́Р, а́, ч., розм., рідко.
Те саме, що нудьга́р.
– Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль (І. Франко);
Коли Чумак показував йому село, він [Сім'ячко] видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)