нуртуватися
НУРТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Те саме, що нуртува́ти.
Чую — хтось поруч повторює Слова про людину, що нуртується на землі… (Кор., Вогонь, 1968, 74);
А коли остання звістка З фронту прилетіла.., — Мати оніміла. Щось горіло, нуртувалось У душі на денці (Воронько, Тепло.., 1959, 113).
Словник української мови (СУМ-11)