нута

НУ́ТА, и, ж., діал. Нота, мелодія.

З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій… Пісне, напоєна горем-отрутою, Час тобі вже на спокій (Фр., XI, 1952, 48).

Значення в інших словниках

1. нута — Ну́та: — мелодія, мотив [I] — мелодія [IV,VI,XI,XIII] — нота, мелодія [7;2;29;5;II,XII]  Словник з творів Івана Франка
2. нута — Ну́та. Мелодія. Голоси прудко поуладжували ся — і розлила ся немов пісня пісень, чарівна то страстно гремуча, то покірно стухаюча любовна нута (Галіп, 25) // пол. nuta — 1) нота, 2) нотка, відтінок, 3) розм мелодія.  Українська літературна мова на Буковині
3. нута — -и, ж., діал. Нота, мелодія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нута — НУ́ТА, и, ж., діал. Нота, мелодія. З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій... Пісне, напоєна горем-отрутою, Час тобі вже на спокій (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. нута — ну́та → нота  Лексикон львівський: поважно і на жарт