ну-бо

НУ́-БО, виг. Те саме, що ну¹1, 2.

— Та випий!… ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис, 1864, № 11558);

— Ну-бо, дядьку! — кажуть йому [Тихону], — скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Кв.-Осн., II, 1956, 125).

Значення в інших словниках

1. ну-бо — ну́-бо вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ну-бо — виг. Те саме, що ну I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ну-бо — НУ́-БО, виг. Те саме, що ну¹ 1, 2. – Та випий!... ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис); – Ну-бо, дядьку! – кажуть йому [Тихону], – скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах