нявкучий
НЯВКУ́ЧИЙ, а, е, розм. Який нявкає.
Він поспішив розв’язати нявкучий мішок, і куплений котик любісінько втік (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 220).
Словник української мови (СУМ-11)НЯВКУ́ЧИЙ, а, е, розм. Який нявкає.
Він поспішив розв’язати нявкучий мішок, і куплений котик любісінько втік (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 220).
Словник української мови (СУМ-11)