нявчання

НЯВЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 183).

Значення в інших словниках

1. нявчання — нявча́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нявчання — -я, с., розм. Дія за знач. нявчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дніпрова Чайка).  Словник української мови у 20 томах