Словник української мови в 11 томах

нянин

НЯ́НИН, а, е. Прикм. до ня́ня; належний няні.

Ми збирались коло грубки слухать нянині казки (Щог., Поезії, 1958, 187);

Жінки одягли її [покійницю] в тоненьку, вишиту няниними руками сорочку (Міщ., Сіверяни, 1961, 212).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нянин — ня́нин прикметник від: няня  Орфографічний словник української мови
  2. нянин — -а, -е. Прикм. до няня; належний няні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нянин — НЯ́НИН, а, е. Прикм. до ня́ня; належний няні. Ми збирались коло грубки слухать нянині казки (Я. Щоголів); Жінки одягли її [покійницю] в тоненьку, вишиту няниними руками сорочку (Д. Міщенко).  Словник української мови у 20 томах
  4. нянин — Ня́нин, -на, -не (від ня́ня)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)