нянин
НЯ́НИН, а, е. Прикм. до ня́ня; належний няні.
Ми збирались коло грубки слухать нянині казки (Щог., Поезії, 1958, 187);
Жінки одягли її [покійницю] в тоненьку, вишиту няниними руками сорочку (Міщ., Сіверяни, 1961, 212).
Словник української мови (СУМ-11)