нянька

НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину.

Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128);

Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409);

*Образно. [Пронашка:] Комсомольцеві няньки не потрібні!.. (Мик., І, 1957, 249);

— Самі впораємось! Без няньки! — забурунило внизу між возами (Гончар, II, 1959, 111);

*У порівн. Йому навіть жаль стало тих апаратів, він так довго ходив коло них, наче нянька біля дитини (Коцюб., II, 1955, 94).

Бу́ти (ста́ти) за ня́ньку, заст. — служити нянькою у заможних людей.

— Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, — сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55);

— Я вже вам буду бавити маленького Андрійка, буду йому за няньку, лише звезіть наш хліб та складіть у стодолу! (Коцюб., І, 1955, 15);

Годи́тися в няньки́ — мати відповідний вік для того, щоб бути нянькою при малій дитині.

— Що ж, дівчині дев’ятий іде, — в няньки годиться (Крот., Сини.., 1948, 25);

Менша [дочка Яресьчихи] — Вустя годилася кому-небудь у няньки (Гончар, Таврія, 1952, 11).

Значення в інших словниках

1. нянька — ня́нька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ня́ньки  Орфографічний словник української мови
2. нянька — -и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нянька — НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (прислів'я); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки .. в ролі бонни чи няньки до її дітей (В. Самійленко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. нянька — Ня́нька, -ньки, -ньці; няньки́, няньо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нянька — Нянька, -ки ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420.  Словник української мови Грінченка