нянька

НЯ́НЬКА, и, ж.

Жінка або дівчина, що доглядає дитину.

Де багацько няньок, там дитя каліка (прислів'я);

Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки .. в ролі бонни чи няньки до її дітей (В. Самійленко);

* Образно. [Пронашка:] Комсомольцеві няньки не потрібні!.. (І. Микитенко);

– Самі впораємось! Без няньки! – забурунило внизу між возами (О. Гончар);

* У порівн. Йому навіть жаль стало тих апаратів, він так довго ходив коло них, наче нянька біля дитини (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. нянька — ня́нька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ня́ньки  Орфографічний словник української мови
2. нянька — -и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нянька — Ня́нька, -ньки, -ньці; няньки́, няньо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нянька — НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
5. нянька — Нянька, -ки ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420.  Словник української мови Грінченка