нянько
НЯ́НЬКО, а, ч., діал.
Тато.
Почав Іванко казати своєму нянькові: – Я, няньку, йду світа пізнати (А. Калин);
Багач мав два сини. Старший поводив себе добре і слухав нянька. За те отець його оженив добре (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)