обволікати

ОБВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.).

Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Кач., II, 1958, 423);

Пара починає йти, обволікаючи Андрія, роблячи його якимось силуетом (Ю. Янов., IV, 1959, 31);

Небо до обрію вкрилося розривами рудих хмарок, що пливли, обволікаючи сонце (Кучер, Чорноморці, 1948, 73);

// Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м’яким; обвивати.

Кладуть [троянці] із мертвих тіл костри; Соломой [соломою] їх обволікають, Олію з дьогтем поливають На всякий зруб разів по три (Котл., І, 1952, 272);

// Укривати поверхню щільною масою (про що-небудь густе, липке і т. ін.).

Обволікаючи куски кам’яного щебеню і частинки піску або гравію, цементний розчин склеює їх в міцну монолітну масу (Таємн. вапна, 1957, 62);

// перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.).

Важка, незнана досі млость обволокла його тіло (Багмут, Опов., 1959, 59).

Значення в інших словниках

1. обволікати — обволіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обволікати — Огортати, оповивати, обвивати, обкутувати; (плівкою) вкривати, ІД. творити плівку круг чого; (- настрій) поймати, охоплювати, обіймати; п-к -АЮЧИЙ, що огортає, призначений <�здатний> огорнути, (плівкою) плівкотвірний.  Словник синонімів Караванського
3. обволікати — -аю, -аєш, недок., обволокти, -очу, -очеш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). || Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м'яким; обвивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обволікати — Обсотувати, обсотати, пообсотувати, див. обвертати  Словник чужослів Павло Штепа
5. обволікати — ОБВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, док., кого, що чим і без дод. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Я.  Словник української мови у 20 томах
6. обволікати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ...  Словник синонімів української мови