обволікатися

ОБВОЛІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБВОЛОКТИ́СЯ, оче́ться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.).

Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 118);

// перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.).

— Так оце ти… лікуєш людей?.. А хто тебе навчив цьому? — Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися, — обволікається повагою дівоче обличчя (Стельмах, II, 1962, 91).

Значення в інших словниках

1. обволікатися — обволіка́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обволікатися — -ається, недок., обволоктися, -очеться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). || перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обволікатися — ОБВОЛІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБВОЛОКТИ́СЯ, оче́ться, док., чим. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар); // чим, перен., рідко.  Словник української мови у 20 томах
4. обволікатися — ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови