обдаровання
ОБДАРО́ВАННЯ, я, с. Те саме, що обдаро́ваність.
Це був художник величезного обдаровання (Ю. Янов., II, 1954, 120);
— Щоб природою володіти, як цього вимагає наш час, то треба теж мати велике обдаровання! (Ле, Право.., 1957, 90).
Словник української мови (СУМ-11)