обдаровання

Обдарованість, тала новитість, талант, талан, с. геніальність; (дія) обдарування.

Значення в інших словниках

1. обдаровання — обдаро́вання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обдаровання — див. талант  Словник синонімів Вусика
3. обдаровання — -я, с. Те саме, що обдарованість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обдаровання — див. талант  Словник чужослів Павло Штепа
5. обдаровання — ОБДАРО́ВАННЯ, я, с. Те саме, що обдаро́ваність. Це був художник величезного обдаровання (Ю. Яновський); – Щоб природою володіти, як цього вимагає наш час, то треба теж мати велике обдаровання! (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
6. обдаровання — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм.  Словник синонімів української мови
7. обдаровання — ОБДАРО́ВАННЯ, я, с. Те саме, що обдаро́ваність. Це був художник величезного обдаровання (Ю. Янов., II, 1954, 120); — Щоб природою володіти, як цього вимагає наш час, то треба теж мати велике обдаровання! (Ле, Право.., 1957, 90).  Словник української мови в 11 томах