обдряпувати
ОБДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати.
Кинулася [Левантина] бігти, збиваючи до крові ноги, обдряпуючи собі гілками руки, обличчя (Гр., II, 1963, 293);
Коли яка [курка] одіб’ється од рук та почне нестись попід густою дерезою, обдряпає собі баба руки, і одіж, і вид, поки знайде неслухняну (Дн. Чайка, Тв., 1960, 123).
Словник української мови (СУМ-11)