обезголовлений
ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголо́вити.
Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Стор., І, 1957, 343).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголо́вити.
Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Стор., І, 1957, 343).
Словник української мови (СУМ-11)