обезземелення
ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезземе́лити і обезземе́літи.
У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Укр. літ., 9, 1957, 292);
Впровадження дешевої рабської праці в сільське господарство приводило до обезземелення і зубожіння селян (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244).
Словник української мови (СУМ-11)