обезземелений

ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю.

Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (Нова іст., 1956, 22).

Значення в інших словниках

1. обезземелений — обезземе́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезземелений — -а, -е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелене селянство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах