обеззвучити ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавити можливості звучати. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках обеззвучити — обеззву́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови обеззвучити — -чу, -чиш, док., обеззвучувати, -ую, -уєш, недок., перех. Позбавити можливості звучати. Великий тлумачний словник сучасної мови обеззвучити — ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ див. обеззву́чувати. Словник української мови у 20 томах