обеззвучити

обеззву́чити

-чу, -чиш, док., обеззвучувати, -ую, -уєш, недок., перех.

Позбавити можливості звучати.

Значення в інших словниках

1. обеззвучити — обеззву́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обеззвучити — ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ див. обеззву́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. обеззвучити — ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавити можливості звучати.  Словник української мови в 11 томах