обеззвучений обеззву́чений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови обеззвучений — [обеиз:вучеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови обеззвучений — ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззву́чити. Словник української мови у 20 томах