обеззвучений

ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обеззву́чити.

Значення в інших словниках

1. обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обеззвучений — [обеиз:вучеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обеззвучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови