1. Словник української мови у 20 томах

обеззвучений

ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обеззву́чити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обеззвучений — [обеиз:вучеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обеззвучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити. Великий тлумачний словник сучасної мови