1. Орфоепічний словник української мови

обеззвучений

обеззву́чений

[обеиз:вучеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обеззвучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обеззвучений — ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззву́чити. Словник української мови у 20 томах