обеззвучений

обеззву́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обеззвучений — [обеиз:вучеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обеззвучений — ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззву́чити. Словник української мови у 20 томах