обеззвучений
обеззву́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обеззвучений — [обеиз:вучеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обеззвучений — ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззву́чити. Словник української мови у 20 томах