обеззвучений

обеззву́чений

[обе^из:вуче^ини^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обеззвучений — обеззву́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обеззвучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззвучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обеззвучений — ОБЕЗЗВУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззву́чити.  Словник української мови у 20 томах