обезземелений

обезземе́лений

-а, -е.

Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелене селянство.

Значення в інших словниках

1. обезземелений — обезземе́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (Нова іст., 1956, 22).  Словник української мови в 11 томах