обезнадієний

ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезнаді́яти.

Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (Головко, Вибр., 1936, 163);

// у знач. прикм.

Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Ле, Україна, 1940, 116).

Значення в інших словниках

1. обезнадієний — обезнаді́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезнадієний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезнадіяти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезнадієний — ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезнаді́яти. Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (А. Головко); // у знач. прикм. Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах