обезнадієний

обезнаді́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обезнадіяти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. обезнадієний — обезнаді́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезнадієний — ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезнаді́яти. Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (А. Головко); // у знач. прикм. Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. обезнадієний — ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезнаді́яти. Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (Головко, Вибр., 1936, 163); // у знач. прикм. Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Ле, Україна, 1940, 116).  Словник української мови в 11 томах