обивательщина

ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб’язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія.

Комсомольці у віршах П. Усенка — мужні борці проти класових ворогів, проти темноти, неуцтва, обивательщини (Іст. укр. літ., II, 1956, 82);

Імперіалізм робить головну ставку на антикомунізм, пропагує політичний нейтралізм, приватновласницьку мораль, обивательщину, індивідуалізм (Матер. XXIV з. КПУ, 1971, 55).

Значення в інших словниках

1. обивательщина — обива́тельщина іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. обивательщина — -и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, характерні для обивателя (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обивательщина — ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія.  Словник української мови у 20 томах