1. Словник української мови в 11 томах

обивательщина

ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб’язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія.

Комсомольці у віршах П. Усенка — мужні борці проти класових ворогів, проти темноти, неуцтва, обивательщини (Іст. укр. літ., II, 1956, 82);

Імперіалізм робить головну ставку на антикомунізм, пропагує політичний нейтралізм, приватновласницьку мораль, обивательщину, індивідуалізм (Матер. XXIV з. КПУ, 1971, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обивательщина — обива́тельщина іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. обивательщина — -и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, характерні для обивателя (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обивательщина — ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія. Словник української мови у 20 томах