обивательщина

ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл.

Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія.

Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціялів [провінціалів] і розрядити гостроту події (Іван Ле);

Купити щось коштовне він не міг, а піднесення якоїсь дрібнички тхнуло б обивательщиною (Ф. Бурлака);

Страшне обличчя тупої обивательщини і пошлості проглядає крізь смішні слова перших оповідань Чехова (з наук.-попул. літ.).