обивательщина

ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл.

Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія.

Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціялів [провінціалів] і розрядити гостроту події (Іван Ле);

Купити щось коштовне він не міг, а піднесення якоїсь дрібнички тхнуло б обивательщиною (Ф. Бурлака);

Страшне обличчя тупої обивательщини і пошлості проглядає крізь смішні слова перших оповідань Чехова (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. обивательщина — обива́тельщина іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. обивательщина — -и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб'язковість, характерні для обивателя (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обивательщина — ОБИВА́ТЕЛЬЩИНА, и, ж., зневажл. Відсутність широких суспільних інтересів, дріб’язковість, міщанство, характерні для обивателя (у 1 знач.); міщанська психологія. Комсомольці у віршах...  Словник української мови в 11 томах