обкреслений

ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкре́слити.

Текст поеми ["Сон"] в альбомі "Три літа" був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 170);

// обкре́слено, безос. присудк. сл.

Помахом олівця обкреслено статтю, яку "неодмінно треба почитати" (Гончар, Тронка, 1963, 43).

Значення в інших словниках

1. обкреслений — обкре́слений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкреслити. || обкреслено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкреслений — ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкре́слити. Текст поеми [“Сон”] в альбомі “Три літа” був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (з наук. літ.); // обкре́слено, безос. пред. Помахом олівця обкреслено статтю, яку “неодмінно треба почитати” (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах