обкреслений
ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обкре́слити.
Текст поеми [“Сон”] в альбомі “Три літа” був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (з наук. літ.);
// обкре́слено, безос. пред.
Помахом олівця обкреслено статтю, яку “неодмінно треба почитати” (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)