обкреслений

обкре́слений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкреслити.

|| обкреслено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обкреслений — обкре́слений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкреслений — ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкре́слити. Текст поеми [“Сон”] в альбомі “Три літа” був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (з наук. літ.); // обкре́слено, безос. пред. Помахом олівця обкреслено статтю, яку “неодмінно треба почитати” (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. обкреслений — ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкре́слити. Текст поеми ["Сон"] в альбомі "Три літа" був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 170); // обкре́слено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах