обліжний

ОБЛІ́ЖНИЙ, а, е, розм.

1. Тривалий, затяжний (про дощ, сніг).

Падав обліжний сніг (Рибак, На світанку, 1940, 217).

2. Суцільно оповитий хмарами.

Зупинився [Силантій] біля дверей і, оглядаючи обліжне небо, не відважувався рушити з місця (Шиян, Магістраль, 1934, 42).

Значення в інших словниках

1. обліжний — облі́жний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обліжний — -а, -е, розм. 1》 Тривалий, затяжний (про дощ, сніг). 2》 Суцільно оповитий хмарами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обліжний — ОБЛІ́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Тривалий, затяжний (про дощ, сніг). Падав обліжний сніг (Н. Рибак). 2. Суцільно оповитий хмарами. Зупинився [Силантій] біля дверей і, оглядаючи обліжне небо, не відважувався рушити з місця (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
4. обліжний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. обліжний — Обліжний, -а, -е 1) = облоговий 1. 2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ.  Словник української мови Грінченка