обманюватися
ОБМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБМАНУ́ТИСЯ, ману́ся, ма́нешся і розм. ОБМАНИ́ТИСЯ, маню́ся, ма́нишся, док. Обманювати себе; впадати в оману.
Он і Яким угадує, що то не омана, а вже Яким привичний до того — не обманеться (Мирний, IV, 1955, 313);
// Зазнавати розчарування в кому-, чому-небудь (надіях, сподіваннях і т. ін.).
Він.. з острахом заглядав у невідому дівочу душу, боячися обманутися в ній (Стельмах, II, 1962, 338).
Словник української мови (СУМ-11)